Компанія "Приємні подорожі"

Розкинулось вздовж невеликої річки Роставиці. Можливо Буки так і залишилось би одним з багатьох невеликих сіл Київщини, нічим не примітних, якщо б не діяльність тут бізнесмена Івана Суслова, який за власні кошти почистив річку Роставицу, і на її берегах розбив ландшафтний парк з вежами і підпірними стінами, мостами, фонтанами, водоспадами, невеликим зоопарком. Також тут знаходиться церковний комплекс і будинок для сиріт. Комплекс складається з церкви св. Євгенія, дзвіниці св. Данила, і каплиці святих Миколи і Олександра. Дзвіниця названа на честь батька колишнього президента України Леоніда Кучми. Парк повністю належить родині Суслових. Унікальність в тому, що під церквою протікає водоспад, в якому навіть водиться рибка. А навколо ростуть дерева корінням вгору, а візитною карткою є символ радянського Києва - фонтан рулетка, який знаходився на Хрещатику.

  

Дендропарк "Олександрія" є зразком садово - паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX століть. Це своєрідна галерея живих картин створених майстрами ландшафтної архітектури минулого, і зберігаються в даний час.

Названий парк Олександрія в честь своєї засновниці Олександри. Олександра Василівна Енгельгардт, по чоловікові Браницька, рідна племінниця князя Григорія Олександровича Потьомкіна, отримала садибу в Білій Церкві в подарунок від свого чоловіка - коронного гетьмана Польщі Ксаверія Браницького. Саме Олександра Василівна слідуючи новій моді, вирішила створити так званий ландшафтний парк.

На території парку "Олександрія" була побудована резиденція роду Браницьких, та багато інших архітектурних споруд: Царський павільйон в якому жили гості Браницьких - члени царської сім'ї, танцювальний павільйон, колонада "Луна", павільйон "Ротонда", "Руїни", "Китайський місток" та ін. Парк був прикрашений бронзовими і мармуровими скульптурами, вазами, декоративними композиціями з великих брил і штучних земляних піднесень.

Дендропарк "Олександрія" займає площу 201,5 га і є найбільшим в Україні. На його території росте більше 600 видів і форм деревної і чагарникової рослинності, а також близько 700 видів трав'янистих рослин.

У парку є ціла низка ставків: Дзеркальний, Холодний, Купальний (Банний), Лебединий...Водойми здавна поєднані системою шлюзів. Цього вимагали природні особливості місцевості, перепади якій творці парку місцями використовували для пристрою невеликих, але романтичних водоспадів. Один з них називається «Черепаха», оскільки укладені тут великі камені нагадують панцир і голову черепахи. На березі Купального ставка звертають на себе увагу деякі старовинні з вигляду руїни. «Руїни» були спеціально створені, і є декоративною композицією характерною для пейзажних парків XVIII століття. Завдання «Руїн» створювати ілюзію будівель, зруйнованих часом. З-під «Руїн» випливає водоспад, а неподалік, на острові "Мрії" б'є фонтан. Всередині будови влаштована оглядова площадка, з якої відкриваються чудові краєвиди. Приблизно в той же час, що і «Руїни», на рубежі XVIII і ХІХ століть, в парку з'явилася ще одна оригінальна споруда колонада «Ехо». Нині відреставрована, вона як і раніше має форму підкови. Колись тут була галерея скульптур і ваз, але з усіх колишніх особливостей колонади залишилася лише оригінальна акустика. Назва «Ехо» зовсім не випадкова: слово сказане пошепки в одному кінці цієї споруди добре чути на протилежному кінці. Якщо ж говорити голосніше, то дійсно виникає відлуння, яке відбиваючись повертається назад.
Як відзначають деякі путівники, колонада «Луна» є своєрідною короною, що прикрашає Велику галявину - центр парку. Поляна і справді велика, площею дев'ять гектарів, її покриває соковита зелена трава з розкиданими острівцями - гайками.

Головне в Олександрії - флора! В цілому, тут налічується (з урахуванням трав'янистих) 1360 видів, різновидів, форм і сортів рослин. Але на початку біографії парку їх було значно менше. Ось господарі і виписували з різних куточків земної кулі екзотичну рослинність, передусім дерева. Найактивнішу участь у цій роботі брала сама Олександра Василівна, графиня дуже любила висаджувати дерева у своєму парку. Сьогодні, неспішно прогулюючись алеями і доріжками, багато відвідувачів навіть і не здогадуються про те, що вони здійснюють своєрідну подорож по земній кулі. Бо батьківщиною багатьох дерев, що постають тут перед очима, є далекі материки й острови. Нині у парку росте понад 600 видів і форм зелених «екзотів». На старій території парку ростуть переважно такі дерева, як дуб звичайний. Багато дуби в Олександрії старше 200 років, а деяким далеко за 300, ці дерева можуть жити і до 1500, а іноді і до 2000 років. Найтовстіше дерево Олександрії (більше двох метрів в діаметрі) - наш земляк тополя, він росте неподалік від скульптури Діани. На Великій галявині є ще одна визначна пам'ятка - каштани, схилені до землі. Цей об'єкт називається «Сім братів» і висаджений одним з садівників в пам'ять про синів його рідного брата, загиблих у Кримській війні (1853 року - 1856). Серед «місцевих» дерев на Великій галявині можна зустріти і північноамериканське тюльпанове дерево, у нього в травні розквітають великі зеленувато білі з оранжевими плямами квітки, що за формою нагадують тюльпани. Тюльпанове дерево - це морозостійка рослина. Стійка до морозів і модрина сибірська, яка росте по дорозі на Велику галявину. Західна частина парку відокремлена від центральної і східної частин довгою балкою з каскадом чотирьох ставків. Її композиційним центром є Горіхова поляна, але більш ефектною ділянкою відвідувачі вважають Палієву гору. Таку назву має край високого уступу верхньої тераси парку, утвореного двома глибокими балками. Уступ обривається до Росі кам'яним схилом, які мають висоту 20-25 метрів. На горі споруджено пам'ятний знак військам Палія, і проглядаються залишки земляних укріплень, споруджених його козаками. На краю уступу влаштована оглядова площадка, з якої відкривається казковий пейзаж Росі. Сухий південний схил Палієвої гори - ділянка реліктової справжньої степової рослинності, такої рідкісної в наш час.